 |  | |
Тема 5: Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. | ||
У розвитку будь-якого виробництва існують межі, спричинені тим, що суспільство володіє лише певним обсягом факторів виробництва, миттєве збільшення яких є недосяжною мрією. Через обмеженість суспільство завжди стоїть перед проблемою, як розподілити ресурси таким чином, щоб досягти найкращого результату, тобто як створити таку кількість споживчих благ, щоб мати змогу якнайкраще задовольнити потреби людей.
Для характеристики стану використання ресурсів уживають поняття «повна зайнятість» та «повний обсяг виробництва».
Повна зайнятість означає, що всі придатні ресурси використовуються у виробництві.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси суспільства використовуються так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства. Ресурси недовикористовуються, якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва.
Ефективне використання ресурсів означає, що в економіці країни досягнуто повної зайнятості ресурсів та повний обсяг виробництва.
Ефективність – це одержання найкращого результату від використання наявних ресурсів.
При повному обсязі виробництва розрізняють два види ефективності – розподільна та виробнича.
Розподільна ефективність означає, що ресурси залучаються до виробництва саме тих товарів та послуг, які найбажаніші і найпотрібніші для суспільства.
Виробнича ефективність – використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів, виробництво товарів і надання послуг із найнижчими витратами.
Оскільки ресурси обмежені, то зазвичай економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва не може забезпечити безмежну кількість товарів і послуг. Саме тому люди повинні здійснювати вибір: що виробляти,а від яких товарів відмовитися.
Раціональна людина має підрахувати не лише майбутні витрати, але й витрати невикористаних виробничих можливостей. Це допоможе зробити оптимальний вибір.
Альтернативна вартість (ціна вибору) – вартість найбільш пріоритетного блага, отримання якого стає неможливим при вибраному способі використання наявних ресурсів.
Закон збільшення альтернативної вартості: під час заміни виробництва одного товару виробництвом іншого товару за умови повного використання наявних ресурсів альтернативна вартість виробництва другого товару збільшується.
Проблема вибору передбачає відмову від одних благ на користь інших. Крім того, можливі різні варіанти використання обмежених ресурсів. Можливі комбінації використання ресурсів для виробництва двох благ зображаються за допомогою кривої виробничих можливостей (КВМ).
КВМ – це лінія, що показує різні комбінації двох благ, які можуть бути вироблені за наявних ресурсів.
 |
|
